Лексико-граматичні розряди іменника
Теоретична частина
Контрольні
запитання
Вправи
Іменники-назви істот і неістот.
Іменники, що відповідають на питання хто?,
об'єднуються у семантичну групу
назв істот
.
|
До назв істот належать іменники, що
називають:
|
Приклади:
|
|
людей
|
хлопець, дочка, дитя, мандрівник, інженер,
професор, балерина
|
|
тварин, птахів, комах
|
ведмідь, корова, чапля, індик, синиця, бджола,
комар
|
|
міфологічних істот
|
демон, лісовик, відьма, русалка
|
|
карт, шахових фігур
|
валет, пішак, туз
|
|
померлих
|
мрець, небіжчик, покійник
|
Решта іменників відповідає на питання що? і
складає групу
назв неістот.
|
До назв неістот також належать іменники, що
називають:
|
Приклади:
|
|
сукупності осіб
|
група, натовп, загін, юрба, зграя, табун, рій
|
|
назви організмів
|
бацила, мікроб, вірус
|
Граматичне поняття істоти/неістоти не збігається з
поняттям живого/неживого в природі.
Назви істот і неістот розмежовуються за допомогою
запитань:
|
Морфологічні характеристики:
|
Приклади:
|
|
у назвах істот-осіб чоловічого роду збігаються
форми знахідного та родового відмінків однини і множини
|
|
|
у назвах неістот збігаються форми називного і
знахідного відмінків множини
|
|
Грунтовніше в наступному
матеріалі.
Іменники загальні і власні .
Загальний іменник
-це назва, що є спільною для ряду однотипних
істот, предметів, явищ, понять.
Наприклад: хлопець, газета, критика, простір, час,
добро, пароплав, обід.
Власний іменник
-це індивідуальна назва одного з ряду однотипних
предметів чи одного існуючого
Іменники, які є власними назвами характеризуються
тим, що пишуться з великої літери, мають або тільки однину (Дунай,
Львів), або тільки множину (Карпати, Черкаси) .
|
правило
|
приклади
|
примітки
|
|
|
|
У складних прізвищах,
псевдонімах, іменах, які пишуться через дефіс,кожна складова
частина пишеться з великої літери
наприклад:
Нечуй-Левицький,Марія-Тереза
|
|
Індивідуальні імена, вжиті як загальні назви
|
майбутні Суворови й Нахімови;потрібні Гоголі і
Щедріни
|
З малої літери пишуться
імена,які втратили значення власнних і вживаються як загальні
слова
наприклад:
дон-жуан, меценат, ментор, манілов, обломов
|
|
Клички свійських тварин
|
кіт Мурчик, хамелеон Артур
|
|
|
Назви дійових осіб у казках, байках
|
Лисиця, Червона Шапочка, Лис Микита, Снігуронька
|
Якщо такі назви використовуються у звичайній мові
як загальні, вонни пишуться з малої літери.
|
|
|
Марс, Чумацький Шлях, комета Галлея
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Назви міжнароднних організацій, груп і союзів
держав
|
Організація Об'єднаних Націй, Всесвітня Рада Миру,
Європейське Економічне Співтовариство
|
в абревіатурах: ООН(Організація Об'єднаних Націй),
ЄЕС(Організація Об'єднаних Націй)
|
|
Назви країн чи народів, які утворені від назв
сторін світу
|
Далекий Схід, Північна Буковина
|
|
|
Назви давніх держав, імперій, князівств
|
Давня Русь, Стародавня Греція, імперія Великих
Моголів
|
|
|
Неофіційні назви територій
|
Слобожанщина, Поділля, Закарпаття
|
|
|
Перше слово у назвах дат, визначних подій
|
Новий рік, День перемоги, Восьме березня
|
|
|
Перше слово у назвах інститутів, академій, музеїв,
тощо
|
Інститут культури, Академія наук, Державний музей
образотворчого мистецтва, Державний академічний театр опери та
балету імені Тараса Шевченка
|
|
|
Перше слово в офіційних назвах творчих спілок,
колективів
|
Державна хорова капела, Спілка письменників
України
|
|
|
Перше слово у назвах орденів та інших ознак (крім
службових та родових слів)
|
медаль "За визволення Праги", орден
Почесного легіону
|
|
|
Усі слова у назвах вищих державних установ України
|
Верховна Рада України, Конституційний, Суд України
|
|
|
Присвійні прикметники , які входять до складу
назв, що мають значення "пам'яті", "іменні"
|
Шевченківська конференція, Гоголівські читання
|
|
|
Найменування визначних місць (крім родових слів)
|
Золоті ворота, Києво-Печерська лавра, Андріївська
церква
|
|
|
Назви культових книг
|
Апостол, Біблія
|
|
Категорія абстрактності або
конкретності
Слова, що позначають
назви, співвідносні з конкретними речами, властивостями, діями,
називаються конкретними.
|
Іменники з конкретним значенням виражають поняття:
|
Приклади
|
|
в яких передається те, що людина пізнає за
допомогою органів чуття:
|
степ, море, літак, небо, вершина та н;
|
|
назви часових понятть:
|
день, тиждень, століття;
|
|
імена людей
|
Дмитро, Оксана, Надія;
|
|
географічні назви
|
Карпати, Крим, Тростянець;
|
|
назви установ, заводів, фабрик , журналів, газет,
кораблів, художніх творів, ансамблів, хорів тощо
|
"Радар", "Світоч", "Вечірні
вісті".
|
Слова, які позначають
назви процесів, ознак, властивостей, що не належать до якихось
конкретних предметів і мисляться поза зв'язком з ними, називаються
абстрактними (від лат. abstraction - відтягнення,
відвернення). Це іменники на позначення якостей, властивостей, дій,
які людина не сприймає безпосередньо органами чуття: розум,
щирість, щaстя, вчення. З поміж абстрактних іменників виділяються
:
|
Абстрактні іменники
|
Приклади
|
|
непохідні
|
воля, сила, мрія, ідея
|
|
похідні
|
дружба, висота, багатство
|
|
які характеризуються книжними суфіксами
|
приклади
|
|
-ість
|
якість, щедрість
|
|
-ств(о)
|
суспільство, студентство
|
|
-цтв(о)
|
мистецтво, керівництво
|
|
-зтв(о)
|
боягузтво,убозтво
|
|
-от(а)
|
спільнота, гризота
|
|
-нн(я)
|
вміння, навчання
|
|
-тт(я)
|
почуття, сприйняття
|
|
-изм
|
ліризм, класицизм
|
|
-ізм
|
героїзм, реалізм
|
|
-ощ(і)
|
пустощі, прикрощі
|
Більшість з них вживаються лише в однині
(боротьба, кількіст', атеізм, гнів, любв), деякі - в однині
і множині (мрія - мрії, хвороба - хвороби) або лише у
множині (канікули, пустощі, прикрощі).
Отже, іменник дає змогу мислити предметно і
тоді, коли конкретного предмета немає.
Слова на позначення абстрактних понять набувають
усіх тих властивостей що й слова, які називають конкретні предмети.
Категорія збірності
Іменники, які позначають сукупність однакових або
подібних предметів, що сприймаються як ціле, називаються збірними.
Найчастіше таку сукупність створюють назви істот,
рослин, та ін.: молодь, дітвора, деканат, березняк , листя,
коріння.
Вони не мають фрми множини, через те, що виражають
об'єднання багатьох предметів, які не підлягають лічбі.
Проте в них є рід і словозміна. Їх легко розрізняти
за суфіксами :
|
Суфікси
|
Приклади
|
|
-ств(о)/-цтв(о)/:
|
студентство, парубоцтво;
|
|
-н(я):
|
вороння, коріння;
|
|
-инн(я)/-овинн(я)/:
|
ластовиння. кукурудзиння
|
|
-в(а):
|
мушва, братва;
|
|
-от(а):
|
голота, кіннота;
|
|
-ин(а)/-овин(а)/:
|
озимина, городина;
|
|
-ник/-няк/:
|
чагарник, сосняк;
|
|
-еч(а):
|
стареча, малеча;
|
|
-і(я):
|
братія, адміністрація;
|
|
-ик(а)/-ік(а)/:
|
символіка, проблематика;
|
|
-арій:
|
розарій, гербарій;
|
|
-іан(а):
|
Франкіана.
|
Деякі збірні іменники утворилися без суфіксів:
хмиз, юнь, мольдь.
До збірних не належать:
іменники , що
підлягають лічбі
іменники , що мають форми однини і множини
Приклади : група, загін, рій, лі с, народ, полк,
екіпа ж та ін.
Іменники зі значенням речовинності.
Речовинні іменники
називають речовину.
|
Можуть називати
|
Приклади:
|
|
продукти харчування
|
хліб, молоко
|
|
овочі
|
картопля, морква
|
|
ягоди
|
малина, калина
|
|
тканини
|
шовк, ситець
|
|
матеріали
|
цегла, вапно
|
|
ліки
|
анальгін, амфітамін
|
|
рослини
|
пшениця, ліщина
|
|
копалини
|
нафта, мідь
|
Морфологічні особливості.
Речовина, як відомо, рахунку не підлягає, її можна
лише виміряти і вже потім порахувати одиниці виміру .
Тому, речовинні іменники вживаються лише в однині.
|
Речовинні іменники можуть мати форму множини,
якщо:
|
Приклади
|
|
вказують на різновиди, гатунок
|
мінеральні води, натуральні соки, ефірні спирти
|
|
вказують на велику кількість
|
Вівса, пшениці, ячмені - все це зіллялось в одну
могутню хвилю(М.Коцюбинський).
|
|
тексти 
