Правопис та відмінювання іменників іншомовного
походження
Правопис
слів іншомовного походження
Передача
приголосних у словах іншомовного походження
Передача
j та голосних
Групи
приголосних з голоснними
Відмінювання
слів іншомовного походження
Змінні
іменники іншомовного походженння
Незмінні
іменники іншомовного походження
Контрольні
запитання
Практичні завдання
Передача приголосних у словах
іншомовного походження
|
Приголосні іншомовного походження
|
Українські відповідники
|
Приклади
|
|
l
|
передається твердим або м'яким л - залежно
від того, як узвичаєне те чи інше слово в українській мові:
|
л твердим (л, ла, ло, лу): капітал,
футбол, халва; глазур, клас, план; блок, велосипед, флот; блуза,
металургія; Албанія, Атлантичний океан, Гренландія, Ла-Манш,
Лондон, Осло, Тулуза; Веласкес, Голсуорсі, Флобер та ін.;
л м'яким (ль, ля, льо, лю):
автомобіль, бульдог, гольф; ляпіс, пляж; кльош, туберкульоз;
алюміній, революція; Любляна, Арль, Ольстер, Фінляндія; Лінкольн,
Золя, Лютер, Рафаель та ін.
|
|
сполучення le передається через ле:
|
білет, желе, легенда, лекція; Валенсія,
Каледонія, Палермо, Толедо; Галілей, Лессінг.
|
|
g, h
|
звичайно передаються літерою г:
|
авангард, агітація, гвардія, ембарго,
лінгвістика, міграція; гандбол, гербарій, гінді (мова), гіпотеза;
Гавана, Гарвард, Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі,
Гіндустан, Греція, Йоганесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете,
Гізо, Гомер, Гюго, Магомет.
|
|
в окремих словах англійського походження h
передається літерою х:
|
хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.
|
|
f, ph, th
|
передаються літерою ф:
|
фабрика, факт, фартух, фах; ефемерний, фараон,
корифей, фізика, фонетика; Флоренція, Франція; Філіппіни, Фінікія;
Лонгфелло, Фірдоусі та ін.;
|
|
th залежно від того, як слово узвичаєне в
українській мові, передається то літерою ф, то літерою т:
|
арифметика, ефір, кафедра, логарифм, міф,
орфографія, пафос, Федір;
бібліотека, ортодокс, ортопедія, театр, теорія;
Тадей, Теодор.
|
|
англійське th - через т:
|
Ворт, Мередіт, Агата, але Голсуорсі,
Резерфорд.
|
|
Неподвоєні й подвоєні приголосні
|
1. У загальних назвах
іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються:
|
акумуляція, бароко, беладона, белетристика,
бравісимо, ват (хоч Ватт), грип, група, групето, гун (гуни),
ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, комуна,
лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни),
фортисимо, шасі, шофер та ін.
|
|
Але в окремих загальних назвах зберігається
подвоєння:
|
аннали, бонна, брутто, ванна (ванний), мадонна,
манна (манний), мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла,
вілла, мулла, дурра, мірра.
|
|
2. При збігу однакових приголосних префікса
й кореня подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові
вживається паралельне непрефіксальне слово:
|
апперцепція (перцепція), імміграція (міграція),
інновація (новація), ірраціональний (раціональний), ірреальний
(реальний), контрреволюція (революція), сюрреалізм (реалізм).
|
|
Примітка. Коли непрефіксальне слово своїм
змістом далеко стоїть від префіксального, приголосний на письмі не
подвоюється:
|
нотація - анотація, конотація.
|
|
3. Подвоєні приголосні
зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах:
|
Андорра, Гаронна, Голландія, Калькутта,
Марокко, Міссурі, Ніцца, Ренн, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо,
Торрічеллі, Фламмаріон, Шиллер.
|
|
Примітка. Подвоєні приголосні зберігаються
в усіх похідних словах:
|
андоррський (Андорра), марокканець (Марокко),
яффський (Яффа).
|
Передача звука j та голосних
|
Звуки іншомовного походження
|
Українські відповідники
|
Приклади
|
|
j
|
відповідно до вимови у словах французького
походження передається через ж:
|
Жером (Jerфme), жабо (jabot), Жанна (Jeanne),
журі (jury);
|
|
у словах англійського походження - через дж:
|
джаз (jazz), Джеймс (James), джемпер (jumper),
Джерсі (Jersey);
|
|
у словах іспанського походження - через х:
|
хунта (junta), Бадахос (Badajos).
|
|
ie (hie)
|
на початку звичайно передаються через іє:
|
ієрарх, ієрархія, ієрей, ієрогліф,
але: єзуїт, Єна, єна (грошова одиниця
Японії), Єрусалим.
|
|
je
|
на початку передається через є:
|
Єнсен, Єсперсен.
|
|
io, yo, jo
|
на початку передаються через іо, коли в
українській мові вони вимовляються як два склади:
|
іон, іонізатор, іонійський, Іонічне море;
|
|
через йо, коли вони вимовляються як один
склад:
|
йод, йота; Йорданія, Нью-Йорк, Йон, Йосип
та ін.
|
|
i, y та u (німецького
дифтонга eu)
|
в позиції між двома голосними (в
іноземній мові) в загальних назвах звичайно не передаються окремим
знаком:
|
конвеєр, лояльний, параноя, плеяда, рояль,
саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк,
але: Гавайї, Гойя, Савойя, Фейєрбах,
майя (народність), фойє.
|
|
i, y
|
передаються літерою і :
|
|
1. На початку слова:
|
ідея, Іліада, інструкція, інтернаціональний;
Індія, Іспанія; Ібсен, Івон, Ізабелла.
|
|
2. Після приголосного перед голосним, є
та й:
|
артеріальний, геніальний, діалектика, фіалка;
аудієнція, гієна, клієнт, пієтет; аксіома, революціонер,
соціологія; радіус, тріумф; партійний, радій; Біарріц, Фіуме;
Віардо, Оссіан, Фіораванте.
|
|
І в середині слова перед голосним іноді
переходить у й і відповідно передається на письмі:
|
курйоз, серйозний; ар'єргард, бар'єр,
вольтер'янець, кар'єра, п'єса.
|
|
ia в кінці слова передається звичайно через
ія:
|
індустрія, історія, хімія; Апулія, Греція,
Дієго-Гарсія, Мурсія.
|
|
3. Після приголосних в
особових іменах і в географічних назвах, крім деяких випадків
(див. далі п.3-5), а також у похідних
прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова:
|
Замбезі, Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео,
Нагасакі, Поті, Ніл, Севілья, Сідней, Сомалі, Сочі; Анрі, Білло,
Гальвані, Грімм, Дідро, Дізель, Овідій; лісабонський.
|
|
Примітка. Власні імена, що перетворились в
назви предметів і явищ, тобто стали загальними іменами, пишуться
за правилами правопису загальних назв іншомовного походження:
|
дизель (хоч Дізель).
|
|
4. Після приголосних у
кінці невідмінюваних слів:
а також перед наступним приголосним у таких
невідмінюваних словах, як:
|
візаві, журі, колібрі, мерсі, парі, попурі,
таксі, харакірі;
гратіс, піанісимо.
|
|
5. В усіх інших випадках після: б, п, в,
м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним:
|
бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси,
графік, гіпопотам, логічний, гімн, кілограм, кіно, архів, хімія,
хірург, література, республіка, ніша, комуніст.
|
|
Примітка 1. У ряді слів іншомовного
походження, що давно засвоєні українською мовою, б, п, в, м, ф,
г, к, х, л, н пишеться відповідно до вимоги и:
а також у словах, запозичених із східних мов,
переважно тюркських:
|
бурмистер (алебургомістр), вимпел,
єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера
та ін.,
башкир, калмик, кинджал, киргиз, кисет, кишлак.
|
|
Примітка 2. З и також пишуться слова
церковного вжитку:
|
диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль,
камилавка, митра, митрополит, християнство тощо.
|
|
передаються
літерою ї :
|
|
після голосного:
|
мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, теїн; Енїда,
Ізмаїл, Каїр.
|
|
Але в складних словах, де перша частина
закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і:
так само в позиції після префікса, що закінчується
на голосний або приголосний:
|
староіндійський, новоірландський;
антиісторичний, доісторичний, поінформувати,
безідейний, дезінтеграція, дезінфекція, дезінформація, розіграш.
|
|
передаються літерою и :
|
|
1. В загальних назвах
після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед
наступним приголосним:
|
дизель, динамо, диплом, директор, методика;
інститут, математика, стимул, текстиль, тип; позиція, фізичний;
марксизм, силует, система; цистерна, цифра; жирандоль, режим,
джигіт, джинси; речитатив, чичероне; ширма, шифр; бригада, риф,
фабрика.
|
|
2. У географічних назвах з
кінцевими -ида, -ика:
|
Антарктида, Атлантида, Флорида; Адріатика,
Америка, Антарктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика.
|
|
3. У
географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц
перед приголосним, але перед голосним і в кінці слова пишеться і:
|
Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда,
Йоркшир, Лейпциг, Сан-Франциско, Циндао, Чикаго, Чилі;
Віші, Шіофок.
|
|
4. У географічних назвах
із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j):
|
Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид,
Париж, Рига, Рим, Цюрих та ін., але Австрія,
Ріо-де-Жанейро.
|
|
5. У ряді інших географічних назв після
приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною
вимовою, та в похідних від них: (назад на п.3)
|
Аддис-Абеба, Аргентина, Братислава, Бразилія,
Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан,
Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет;
аргентинець, аргентинський та ін.
|
|
u
|
у словах, запозичених із французької мови, після
шиплячих ж, ш пишеться відповідно до французького
українське у, а не ю:
|
брошура, журі, парашут; також у словах
парфуми, парфумерія.
|
|
e, ц, eu
|
передаються літерою е:
|
екватор, екзаменатор, електрика, енергія,
ентузіазм, етап, ідеал, каре, силует, театр, фаетон, філе;
Еквадор, Па-де-Кале, Теруель; Енгельс, Есхіл.
|
|
літерою є: на початку слова, коли вони
в українській мові вимовляються як звукосполучення й + е,
а також після апострофа ('), е, і, й, ь:
|
європеєць, європейський, єгер, єнот, єресь;
Ємен, Євпаторія, Євразія, Європа, Євфрат, Єгипет;
бар'єр, п'єдестал, конвеєр, реєстр, феєрверк,
абітурієнт, пацієнт; В'єнна, В'єтнам, Ов'єдо, Трієст,
Сьєрра-Леоне; Вандрієс, Дієго, Фейєрбах, Готьє та ін.
|
|
Але після префіксів і споріднених з ними
елементів пишеться е:
|
діелектрик, поліедр, реевакуація, рееміграція
тощо.
|
|
Примітка. Є пишеться у слові
е
у словах:
|
траєкторія;
проект, проекція й под.
|
|
oe, ц, eu
|
передаються літерою е:
|
Гете, Кельн, Вільнев.
|
Групи приголосних з голосними
|
Звуки іншомовного походження
|
Українські відповідники
|
Приклади
|
|
Апостроф (')
|
1. Апостроф
пишеться перед я, ю, є, ї:
|
|
після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч,
р:
|
б'єф, комп'ютер, п'єдестал, інтерв'ю, прем'єр,
торф'яний, к'янті, миш'як, кар'єра; П'ємонт, П'яченца, Рив'єра,
Ак'яб, Іх'ямас; Барб'є, Б'єрнсон, Б'юкенен, Женев'єва, Ф'єзоле,
Монтеск'є, Руж'є, Фур'є.
|
|
після кінцевого приголосного префікса:
|
ад'юнкт, ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктура.
|
|
2. Апостроф не пишеться:
|
|
перед йо:
|
курйоз, серйозний.
|
|
коли я, ю позначають пом'якшення
попереднього приголосного перед а, у:
|
бязь; бюджет, бюро, пюпітр, фюзеляж, кювет,
рюкзак, рюш; Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Кюв'є,
Рюдберг.
|
|
М'який знак (ь)
|
1. М'який знак
(ь) пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н:
|
|
перед я, ю, є, ї, йо:
|
адью, конферансьє, монпансьє, ательє, мільярд,
мільйон, бульйон, віньєтка, каньйон; В'єнтьян, Фетьйо, Кордильєри,
Севілья; Готьє, Лавуазьє, Жусьє, Мольєр, Ньютон, Реньє, Віньї.
|
|
відповідно до вимови після л перед
приголосним:
|
альбатрос, фільм; Дельфи, Нельсон,
але: залп, катофалк та ін.
|
|
відповідно до вимови в кінці слів:
|
магістраль, Базель, Булонь, Рафаель, але:
бал, метал, рулон, шприц; Галац, Суец та ін.
|
|
2. М'який знак не пишеться:
|
|
перед я, ю, коли вони позначають соплучення
пом'якшеного приголосного з а, у:
|
мадяр, малярія; дюна, ілюзія, нюанс, тюбик,
тюль; Аляска, Дюма, Сю, Цюрих.
|
|
Дифтонги au, ou
|
передаються переважно через ау, оу:
|
аудиторія, аудиєнція, лауреат, локаут, пауза,
фауна (але: мавзолей); джоуль, клоун; Джоржтаун,
Каунас; Краузе, Паульсен, Фауст, Штраус; Воуверман, Шоу.
|
|
у ряді слів - через ав:
|
автентичний, автобіографія, автомобіль, автор,
авторитет, автохтон; Австралія, Австрія; Август, Аврора.
|
|
Дифтонги ei, ey, iy
|
Німецький дифтонг ei, англійський ey
та голландський iy, y передаються через ей:
|
волейбол, гейзер, дрейф, лейтенант, маркшейдер,
капельмейстер, штрейкбрехер; Лейпциг, Рейн, Швейцарія; Ван-Дейк,
Гейне, Ейнштейн.
|
|
Німецький дифтонг ei у власних назвах
новішого походження передається через ай (яй), дифтонг
eu - через ой:
|
Айзенах, Нойбранденбург, Нортгайм; Вайзенборн,
Кайзер, Майнгоф, Нойбауер.
|
|
Кінцеві -tr, -dr
|
передаються відповідно через -тр, -др:
|
барометр, діаметр, семестр, театр, термометр,
центр; сидр, циліндр.
|
|
Власні назви
|
|
англійське w
|
передається звичайно через в:
|
Вашингтон, Вебстер, Веллінгтон, Вільсон,
Вільямс, Вінніпег та ін.,
але за традицією: Уайльд, Уеллс, Уельс,
Уолл-стрит, Голсуорсі, Хемінгуей та ін.
|
|
французькі ll, ill
|
після голосних у кінці слів та перед голосними
передаються через й:
|
Ануй, Війон; Вайян, Вайєль, Шантійї.
|
|
довгі голосні
|
в прізвищах та іменах, запозичених із фінської та
естонської мов, передаються подвоєнням відповідних літер
української абетки:
|
ААрне, Куусінен, Тоомінг.
|
Відмінювання слів іншомовного походження
Іменники іншомовного походження в українській мові поділяються на
змінні і незмінні. Змінні іменники іншомовного походження відповідно
до їхньої форми в називному відмінку відмінюються за зразком І, ІІ і
ІІІ відмін.
За зразком І
відмінни відмінюються іменники з закінченнями у називному відмінку
-а (-я)(крім тих, які перед закінченням мають голосний
звук): капсула (капсули, капсулі), фізика,
гіпотеза, теорема, Будда, Жанна;
вакуоля (вакуолі, вакуолею), теорія,
Гойя, Венеція, Емілія.
Як іменники ІІ
відміни, змінюються іменники чоловічого роду, що в називному
відмінку однини закінчуються на приголосний звук: арсенал
(арсеналу, арсеналом), блок, Дарвін;
автомобіль (автомобіля, автомобілем), рояль,
Рафаель, гербарій.
За зразком ІІІ
відміни відмінюються іменники жіночого роду з кінцевим м'яким
приголосним: медаль (медалі, медаллю),
мораль, магістраль, педаль.
Деякі іменники
іншомовного походження не відмінюються. До групи незмінних належать:
іменники, що
закінчуються на -а, перед яким виступає голосний звук:
амплуа, боа, Нікарагуа;
власні назви з
приголосним перед -а: Дюма, Вольта;
іменники, що
закінчуються на -е (-є): кафе, кашне,
турне, каре, піке, протеже, Беранже,
Гейне, Гете, Данте; ательє, Готьє,
Лавуазьє;
на -і:
колібрі, парі, поні, попурі, Марі,
Голсуорсі, Капрі, Россіні, Паганіні,
Шеллі;
на -ї: Віньї,
Шантільї;
на -o: авто,
бюро, депо, кіно, манто, метро,
радіо, Арно, Буало, Гюго, Дідро,
Лонгфелло, Тюссо, Глазго (але виняток
становить слово пальто, яке відмінюється як іменники
ІІ відміни середнього роду на -о);
на -у:
какаду, кенгуру, рагу, Баку, Шоу;
на -ю (-йу
або -у): меню, інтерв'ю, Сю;
прізвища на -я
(-йа або -а): Гойя, Золя;
жіночі імена на
приголосний, а також жіночі прізвища на -ін, -ов:
Аліс, Долорес, Зейнаб; (Ельза)
Вірхов, (Джеральдіна) Чаплін;
російські прізвища на -ово, -ако,
-их: Острово, Плевако, Гладких.
Для того, щоб краще засвоїти поданий матеріал,
пропонуємо відповісти на контрольні запитаня та
виконати практичні завдання. Бажаємо успіхів!
|