Дієприкметник
Дієприкметник-це
особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або
станом і відповідає на питаня який? яка? яке?
які?Наприклад:вивчений (вірш), освітлена (кімната), замерзлі
(руки).
Дієприкметник поєднує ознаки:
|
дієслова
|
прикметника
|
|
вид: доконаний або
недоконаний:заіржавілий, іржавіючий
|
вказує на ознаку предмета, відповідає на
питання: який, яка?, яке?,
які?, битий, бита, бите, биті
|
|
час: теперішній або минулий (тільки
2 часи)
|
узгоджується з іменником
(займенником):наповнена діжка, наповнене серце, наповнені
легені
|
|
буває активного або пасивного стану:
виконуючий, виконуваний
|
змінюється за родами, числами, відмінками:
збудований будинок, побілені стіни, навислої загрози
|
|
може мати залежні слова (іменник, займенник або
прислівник): закінчена ними недавно робота
|
у реченні виступає означенням, частиною іменного
присудка: Цей звичай збережений лише у гуцулів.
Вишита сорочка їй сподобалась.
|
Дієприкметник має прикметникові закінчення і
відмінюється як прикметник твердої групи.
Відмінювання дієприкметників
|
Відмінок
|
Однина
|
Множина
|
|
чоловічий рід
|
середній рід
|
жіночий рід
|
|
Н.
|
наповнен-ий
|
наповнен-е
|
наповнен-а
|
наповнен-і
|
|
Р.
|
наповнен-ого
|
наповнен-ого
|
наповнен-ої
|
наповнен-их
|
|
Д.
|
наповнен-ому
|
наповнен-ому
|
наповнен-ій
|
наповнен-им
|
|
З.
|
як Н. або Р.
|
наповнен-е
|
наповнен-а
|
як Н. або Р.
|
|
О.
|
наповнен-им
|
наповнен-им
|
наповнен-ою
|
наповнен-ими
|
|
М.
|
наповнен-ому,(-ім)
|
наповнен-ому,(-ім)
|
наповнен-ій
|
наповнен-их
|
порівняй:
|
Дієприкметники вказують на ознаку предмета
за дією: охолоджений напій. побілена хата, низькі оцінки.
|
Прикметники вказують на постійну ознаку:
холодний напій, біла хата, низькі оцінки.
|
Слід розрізняти особливості творення прикметників і
дієприкметників. Так слова стиглий, талий; співучий, гримучий;
переможний, передплатний - прикметники, бо перші утворені від
безпрефіксальних основ (пор.: стиглі яблука - достиглі
яблука); другі - від основ інфінітива, а не теперішнього часу (пор.:
співа-ти - спів-уч(ий), співаj-уть - співа-уч(ий));
треті - суфіксом -н-, який стоїть після приголосного (пор.:
перемогти - перможний, перемогти - переможений)
розрізняй:
|
Дієприкметники несказаний і (ще)
не сказаний, просіяний через сито, битий дощами дах;
підписаний, перекладений, блискаючий, подвоєний
|
Дієприкметники, що перейшли в прикметники:
сидяча робота, колючий дріт, сіяне борошно.
|
Прикметники, утворені від дієслівних основ:
несказанний, невпинний, підписний, посівний, подвійний,
докладний.
|
|
мають ознаки дієслів, виражають змінну ознаку (за
дією): варений, печений.
|
виражають постійну ознаку, можуть змінювати
наголос: варений, печений.
|
мають суфікси прикметників
|
Частка не пишеться з
дієприкметниками разом, якщо він є означенням іменника(а не
присудком) і не має при собі пояснюючих слів: незакінчена робота,
нез'ясовані питання, нержавіюча сталь.
Окремо частка не пишеться з
дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова:
Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами. Я відклав не
дописаний.
У реченні дієприкметник
найчастіше буває означенням. Наприклад: На клуні стовбичив
промоклий бусол (Ліна Костенко). Він виконувати також функції
іменної частини складеного присудка. Наприклад: Чорна ніч
інкрустована ніжністю. Там три принцеси зачакловані у сивих
зморщених бабусь.
Дієприкмметник разом із залежними від нього словами
називається дієприкметниковим зворотом. У реченні
дієприкметниковий зворот виступає означенням. Наприклад, Настане
день,обтяжений плодами.
Дієприкметники можуть бути
активними або пасивними. Активними
називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за його ж
дією: То була Оддарка-тремтяча, як хлющ (Г.Тютюнник); Коли по
садках зібрали всю садовину, пішли люди в ліс збирати смачну,
солодку, почорнілу ягоду (Остап Вишня).
Активні дієприкметники
утворюються лише від неперехідних дієслів.
Активні
дієприкметники теперішнього часу творяться від основи
теперішнього часу (форми 3-ї особи множини) за допомогою суфіксів
-уч-,(-юч-), якщо дієслово належить до 1-ї дієвідміни, і
суфіксів -ач-,(-яч-), якщо дієслово
належить до 2-ї дієвідміни:рев-уть - ревучий,працю-ють -працюючий,
дриж-ать - дрижачий, сид-ять - сидячий. Ці дієприкметники мають
граматичне значення недоконаного виду. В сучасній українській мові
вони вживаються досить рідко; Їх творення івикористання потрібно
уникати.
Активні
дієприкметники минулого часу творяться від основи
інфінітива дієслів за допомогою суфікса-л-:
посиві-ти - посивілий, потемні-ти - потемнілий, пригорі-ти -
пригорілий.
Пасивними
називають дієприкметники, які виражають ознаку предмета
за дією над ним:Засмалені сонцем,закурені, мокрі од
поту обличчя вилискували радістю і здоровям (О.Довженко); Виплеснуті
хвилею з рідної землі, понівечені вони повернулися на голе
дерево палуби (Ю.Яновський).
Пасивні дієприкметники творяться
від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфіксів-н-,
-ен-, (-єн-), -т-: написа-ти - написаний, побачи-ти -
побачений, покри-ти - покритий, би-ти - битий. Пасивні
дієприкметники бувають доконаного і недоконаного виду і завжди
минулого часу,але дієприкметники утворені від дієслів недоконаного
виду з суфіксом -ува-, -овува- можуть мати значення
часу: а)минулого: застосовуваний колись, вирощуваний раніше;
б)теперішнього:вирощуваний цього року, застосовуваний
сьогодні.
Пасивні дієприкметники завжди пишуться з
однією літерою н, а також із е у суфіксі -ен(ий).
Творення пасивних дієприкметників з суфіксом -ен-
супроводжується усіченням у твірній основі дієслів суфіксів -и(-і):
здійсн(и)ти - здійсн(ен)ий, вел(і)ти - вел(ен)ий, го(ї)ти -
го(єн)ий.
А тепер перейдемо до питань для
самоконтролю.
|
тексти 
