         
 ЦЕП НА МУССОЛІНІ    
       
 “Новое время” повідомляє, що Муссоліні дістав перед шлюбом принцеси Іоланди нагороду — цеп Анонціади, що дає право на ранг “королевого кузена”. Нагорода ця дається тільки за дуже важливу національну заслугу.    
 З газет    
     
 Поволеньки-поволеньки, а вибивається-таки Муссоліні в люди. Був собі простим фашистом.    
 Бився навкулачках, зав'язував тугими вузлами сорочки в купальщиків на березі Тібру й реготався потім, за кущем сидячи, як який-небудь Пузіні чи яка-небудь Пуповіні ніяк не могли в сорочку влізти.    
 Зробили за це десяцьким чи соцьким у фашистів.    
 Потім уже на політичну арену випустили.    
 Почав вікна бити в редакціях соціалістичних газет, в кишені соціалістичних діячів кізяків накидати, калоші їхні гвіздками до долівки прибивати.    
 Лідером фашистським зробили.    
 Тут уже почалася справжня державна робота.    
 Уже не вікна в редакціях бив, а громити почав цілі редакції, бити почав соціалістів та комуністів і різних парламентських депутатів. Уже цегла не в моді, гатить Муссоліні з наганів та з браунінгів, а то й з кулеметів. Цілі міста почав за кілька часу наскоками брати.    
 Дивляться — геній державний, та миттю в прем'єр-міністри.    
 Та де в прем'єр-міністри?! Просто в диктатори смальнув.    
 Уже, можна сказати, не проста державна робота, а геніальна почалася.    
 Робітників в баранячий ріжок, соціалістів по в'язницях, парламент по шапці, комуністів до стінки.    
 Дивись, миттю і цеп Анонціади, найвища нагорода.    
 Разом з тим і двоюрідний королів брат.    
 А там ще яку сотню комуністів розстріляє — рідним королевим братом буде.    
 І далі, й далі, й далі...    
 Соціалісти й комуністи не переводяться, значить, нагороди, як із мішка, сипатимуться.    
 Так і дойде до королевого пращура, чи що.    
 Але все оте родичання не дуже показна, по-моєму, штука.    
 От цеп — це штука хороша.    
 Може-таки, хоч на цьому, почесному, цепі та повіситься...    
