         
 Упав же він...   
   
Як упав же він з коня
та й на білий сніг.
— Слава! Слава! — докотилось
і лягло до ніг.
     
Ще ж як руку притулив
к серцю ік свому.
Рад би ще він раз побачить
отаку зиму.
     
Гей, рубали ворогів
та по всіх фронтах!
З криком сів на груди ворон,
чорний ворон-птах.
     
Вдарив революцьонер —
захитався світ!
Як вмирав у чистім полі —
слав усім привіт.
     
1918
   
