         
 Розкажи, розкажи мені, поле...   
     
 Розкажи, розкажи мені, поле:   
 Чого рідко ростуть колосочки?   
 — Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту,   
 Бо той піт прилипа до брудної сорочки,   
 Як плугатар кінчає роботу.   
     
 Розкажіть, розкажіть мені, хмари:   
 Ви чого це тікаєте далі?   
 — Та хіба ми, нещасні та стомлені, знаєм?   
 Он вітри там женуться, кричать: «Ей ви,кралі!   
 Почекайте, бо ми вас кохаєм».   
     
 Розкажи, розкажи мені, поле:   
 Що ж тепер нам з тобою робити?   
 — Ех, хіба це уперше! Така моя доля.   
 Хоч кукіль та волошки я буду родити —   
 Все ж плугатарю є щось із поля.   
     
 1911   
     
