         
НА ЗАХИСТ МИРУ
     
 (НА ВСЕСОЮЗНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ     ПРИХИЛЬНИКІВ МИРУ     В МОСКВІ У ВЕРЕСНІ 1949   p.)     
     
 Браття! Друзі! Побратими!   
 Дні які в нас ясні, чистії   
 А в буржуазії — ніч...   
 З почуттями із святими   
 ми в Москві зібрались вмісті,   
 щоб за мир піднести клич.   
 Хоч з країн ми й різних світу —   
 в нас одна мета, едина:   
 жити в здруженій сім'ї.   
 Проти воєн ми і гніту!   
 Вільна щоб була людина   
 Й трудове життя її!   
 Хай між нами океани —   
 нас не розділити звіру   
 (звір в злобі своїй скона!).   
 В нашім прагненні до миру   
 всі ми вийдем, як титани:   
 сила, сила в нас одна!   
 Хто ж то зброєю гуркоче?   
 Хто плете із брехень сіті,   
 нахваляється на нас?   
 Наш народ лиш миру хоче,   
 миру, миру у всім світі,—   
 і настане ж бо цей час!   
 В паліїв війни — нахвалка.   
 Згинуть хай слова їх згубні   
 про те царство світове!   
 Над колоніями палка? —   
 Всі народи миролюбні   
 встануть за життя нове!   
 Браття! Друзі! Гей на чати!   
 Голос свій за мир підносим:   
 віщий — в кожнім з нас — Боян!   
 Паліїв війни проклятих   
 ми навік безжально скосим,   
 ми підкосим, як бур'ян.   
 Мирний труд, земля радянська...   
 за морями ж крик і свисти —   
 бізнесу їм дай, війни!   
 Знов це граються фашисти,   
 чорна зграя самозванська? —   
 Не жартують хай вони!   
 За братерство, за свободу,   
 за прогрес, за щастя люду!   
 За все те, що нас живить!   
 В імені свого народу   
 паліїв війни до суду!   
 Нам же розцвітать і жить!   
 Браття! Мир нам захищати!   
 Ми ж бороним край свій милий   
 і жінок своїх, дітей...   
 Вбивці хочуть панувати?   
 Маси вже ж давно прозріли,—   
 розкувався Прометей!   
 З тьмою б'ється Прометей!   
 [1949]   
     
