         
 * * *    
 Пам'яті А. Г.    
     
 Ярій, душе. Ярій, а не ридай.    
 У білій стужі сонце України.    
 А ти шукай — червону тінь калини    
 на чорних водах — тінь її шукай,    
 де жменька нас. Малесенька шопта    
 лише для молитов і сподівання.    
 Усім нам смерть судилася зарання,    
 бо калинова кров — така ж крута,    
 вона така ж терпка, як в наших жилах.    
 У сивій завірюсі голосінь    
 ці грона болю, що падуть в глибінь,    
 безсмертною бідою окошились.    
     
 * Вірш пам'яті художниці Алли Горської, по-звірячому вбитої за загадкових обставин 1970 р.    
 (Примітка упорядника). 
