         
 ОСІНЬ   
     
 Облітають квіти, обриває вітер   
 пелюстки печальні в синій тишині.   
 По садах пустинних їде гордовито   
 осінь жовтокоса на баскім коні.   
     
 В далечінь холодну без жалю за літом   
 синьоока осінь їде навмання.   
 В'яне все навколо, де пройдуть копита,   
 золоті копита чорного коня.   
     
 Облітають квіти, обриває вітер   
 пелюстки печальні й розкида кругом.   
 Скрізь якась покора в тишині розлита,   
 і берізка гола мерзне за вікном.   
     
 1938   
   
