         
 * * *   
     
 Люблю весну, та хто її не любить,   
 Коли життя цвіте, як пишний сад.   
 І, мов у сні, шепочуть листя губи,   
 І квіти шлють солодкий аромат.   
     
 Люблю весну, коли плюскочуть ріки,   
 Коли рида од щастя соловей   
 І заглядає сонце під повіки   
 У тишині задуманих алей...   
     
 Люблю, коли блукає місяць в травах,   
 Хатини білить променем своїм   
 І п'є тепло ночей ласкавих,   
 А на лугах пливе туманів дим...   
     
 Весна вдягла у зелень віти в дуба,   
 уже курличуть в небі журавлі.   
 Люблю весну, та хто її не любить   
 на цій чудесній, радісній землі!   
     
 1950   
   
