         
 *   *   *   
     
 Іще не скресла крига на Дніпрі,   
 а вже весни дихання благовісне   
 в снігах я чую, наче угорі   
 прозорий крик, крик журавлиний висне.   
     
 Іще нема конвалій у гаю,   
 і гай мовчить у білому спокої,   
 та я весни п'янке дихання п'ю   
 з його гілля, що мріє наді мною.   
     
 Ось я іду, один між багатьма,   
 такий, як всі. Чого ж так серце сяє?   
 Іще весни немає, ще нема,   
 але весна в мені уже співає.   
     
 20  /  11  /  1963   
   
