         
ВОЛОДИМИР САМ ІЙЛЕНКО    
   
ЕЛЬДОРАДО
       
 Десь далеко єсть країна    
 Пишна, вільна, щастям горда,    
 Кожний там живе щасливо —    
 Держиморда, держиморда.    
       
 В тій країні люблять волю,    
 Всяк її шука по змозі    
 І про неї розмовляє —    
 У острозі, у острозі.    
       
 Там усяк говорить правду    
 Непідкупними устами,    
 Там за правду щира дяка —    
 Батогами, батогами.    
       
 Там неправді та злочинству    
 Не вважають і на волос,    
 Там злочинних зараз лають —    
 Та не вголос, та не вголос.    
       
 Там уряд «блюде» закони,    
 Дба про всіх, немов про рідних,    
 За провинності ж карає —    
 Тільки бідних, тільки бідних.    
       
 Суд там скорий: як ти винен,    
 То зашлють «без проволочки»,    
 А не винен, то й відпустять —    
 Без сорочки, без сорочки.    
       
 В тій країні всякий може    
 По заслузі шани ждати:    
 Там на те хрести й медалі —    
 Для багатих, для багатих.    
       
 Там тверезість у повазі,    
 Видно скрізь тверезу спілку,    
 Всі там п'ють самую воду —    
 Та горілку, та горілку.    
       
 Там всі люди роботящі,    
 Там нарівні з мужиками    
 Всі пани працюють щиро —    
 Язиками, язиками.    
       
 Там широка воля слову:    
 Кожний пише все, що знає,    
 А цензура ліберальна —    
 Все черкає, все черкає.    
       
 Там письменникам за працю    
 Сам уряд складає дяку    
 І з тріумфом їх провадить —    
 В Сибіряку, в Сибіряку.    
       
 Там говорять по-французьки    
 Не то значні, а й лакеї,    
 А пани всі мови знають —    
 Крім своєї, крім своєї.    
       
 Там зійшлися всі народи:    
 Москалі, «хахли», поляки,    
 І живуть вони так дружно —    
 Як собаки, як собаки.    
       
 Там живе племін усяких    
 Престрашенна мішанина,    
 І за те той край зоветься —    
 Русь єдина, Русь єдина.    
       
 3 січня 1886    
       
   
   
