         
 * * *    
       
 Були ми в натовпі. Не знаю, як це сталось,    
 Що люди роз'єднали нас. Тебе за руку    
 Тримав я міцно, та лиця твого не бачив.    
 Почувши раптом крик, я випустив долоню:    
 Можливо, ти від болю скрикнула? Даремно    
 Я намагавсь тебе знайти в тісняві. Люди    
 На мене почали недобре поглядати,    
 Бо я хапав за руки їх. А ти пропала.    
 Нарешті хтось мене піймав за лікоть. «Злодій,    
 Дивіться, злодій тут орудує!» — він рявкнув.    
 Я перестав тебе шукать. Мені на очі,    
 Такі смішні в день празника, набігли сльози…    
   
