         
 СИВА ЛАСТІВКА 
     
 Мамо, вечір догоря,   
 Вигляда тебе роса,   
 Тільки ти, немов зоря,   
 Даленієш в небеса,   
 Даленієш, як за віями сльоза.   
 Ти від лютої зими   
 Затуляла нас крильми,   
 Прихилялася   
 Теплим леготом.   
 Задивлялася білим лебедем,   
 Дивом- казкою   
 За віконечком,—   
 Сива ластівко,   
 Сиве сонечко.   
     
 Сад вишневий на порі,   
 Повернулись журавлі.   
 А мені, як до зорі,   
 Долітати на крилі   
 Все до тебе, як до вічної зорі.   
     
 Там, де ти колись ішла,   
 Тиха стежка зацвіла   
 Вечоровою матіолою,   
 Житом-долею світанковою,   
 Дивом-казкою,   
 Юним соняхом,  —   
 Сива ластівко,   
 Сиве сонечко.     
