         
 ЗАСП  ІВ   
     
 Удосвіта встав я… темно ще надворі…   
 Де-не-де по хатах ясне світло сяє,   
 Сяє ясне світло, як на небі зорі…   
 Дивуюсь, радію, у серця питаю:   
 «Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?»   
     
 «Ой скоро світ буде,   
 Прокинуться люде,   
 У всяке віконце   
 Засіяє сонце…»   
     
 Ой ударю ж зразу   
 У струни живії:   
 Прокиньтесь, вставайте,   
 Старії й малії!   
     
 Віщуванням новим   
 Серце моє б  ’  эться,   —     
 Через край   із серця   
 Рідне слово ллється…     
