         
 ***   
 Вже почалось, мабуть, майбутнє.   
 Оце, либонь, вже почалось…   
 Не забувайте незабутнє,   
 воно вже інеєм взялось!    
 І не знецінюйте коштовне,   
 не загубіться у юрбі.   
 Не проміняйте неповторне   
 на сто ерзаців у собі!    
 Минають фронди і жіронди,   
 минає славне і гучне.   
 Шукайте посмішку Джоконди,   
 вона ніколи не мине.    
 Любіть травинку, і тваринку,   
 і сонце завтрашнього дня,   
 вечірню в попелі жаринку,   
 шляхетну інохідь коня.    
 Згадайте в поспіху вагона,   
 в невідворотності зникань,   
 як рафаелівська Мадонна   
 у вічі дивиться вікам!    
 В епоху спорту і синтетики   
 людей велика ряснота.   
 Нехай тендітні пальці етики   
 торкнуть вам серце і вуста.    
     
 Джерело: Поезія, "Наукова Думка", К., 1998.    
     
