         
 ПІСНЯ   
     
              Скажіть мені» добрі люди,   
              В кого я вдалася,—    
 Ще на світі не нажилась,   
              А в журбу здалася?   
              Чи вийду я у садочок —   
              Важенько вздихаю...    
 Чи співала б, чи летіла б —   
              І сама не знаю.   
              Чи вийду я до річеньки —-   
              Огґять зажурюся...    
 Все дивлюся в степ широкий   
              Та й не надивлюся.   
              За хвилею хвиля друга   
              Шумить і женеться,    
 А у мене душа тужить   
              І серденько б'ється.   
              А як зійде місяць ясний   
              Гулять з зіроньками, —    
 Все плачу я, сердешная,   
              Дрібними сльозами.   
              Ясний місяць з зіроньками   
              Тихо розмовляє,    
 А у мене, молодої,   
              Розмови немає...   
              Скажіть мені, добрі люди,   
              Що мені робити?    
 Ой як мені на сім світі   
              Без кохання жити?   
              Чого б, бачся, журитися —   
              Життя золотеє:   
              І батько е, і матінка,   
              А все щось не теє...   
              Коли б мені дали крила.   
              То я б полетіла,    
 Голубкою на рученьки   
              Миленькому б сіла.   
              Сказала б я: кохаймося,   
              Мій милий козаче,    
 Милуймося, цілуймося, —   
              Бач, дівчина плаче!   
              Скажіть мені, добрі люди,   
              В кого я вдалася?    
 Ще на світі не нажилась,   
              А в журбу здалася.   
              Тоді б же я, добрі люди,   
              Вас би не питала:   
              Жила б собі співаючи   
              Та й горя б не знала!   
 [1855]   
