 ТОВАРИШАМ ІЗ ТЮРМИ   
     
 Обриваються звільна всі пута,    
 Що в'язали нас з давнім життем;   
 З давніх брудів і думка розкута -    
 Ожиємо, брати, ожиєм!   
     
 Ожиємо новим ми, повнішим    
 І любов'ю огрітим життєм;   
 Через хвилі мутні та бурливі    
 До щасливих країв попливем.   
     
 Через хвилі нещасть і неволі,    
 Мимо бур, пересудів, обмов,    
 Попливем до країни святої,    
 Де братерство, і згода, й любов.   
     
 Ми ступаєм до бою нового    
 Не за царство тиранів, царів,    
 Не за церков, попів, ані бога,    
 Ні за панство неситих панів.   
     
 Наша ціль - людське щастя і воля,    
 Розум владний без віри основ,    
 І братерство велике, всесвітнє,    
 Вільна праця і вільна любов!   
     
 Треба твердо нам в бою стояти,    
 Не лякаться, що впав перший ряд,    
 Хоч по трупах наперед ступати,    
 Ні на крок не вертатися взад.   
     
 Се ж остатня війна! Се до бою    
 Чоловіцтво зі звірством стає,    
 Се поборює воля неволю,    
 "Царство боже" на землю зійде.   
     
 Не моліться вже більше до бога:   
 "Най явиться нам царство твоє!"    
 Бо молитва - слаба там підмога,    
 Де лиш розум і труд у пригоді стає.   
     
 Не від бога те царство нам спаде,    
 Не святі його з неба знесуть,    
 Але власний наш розум посяде,    
 Сильна воля і спільний наш труд.   
     
