         
 [ІЗ ЦИКЛУ] "УКРАЇНА"   
     
 МОЯ ЛЮБОВ   
     
 Вона так гарна, сяє так   
 Святою, чистою красою,   
 І на лиці яріє знак   
 Любові, щирості, спокою.   
     
 Вона так гарна, а проте   
 Так нещаслива, стільки лиха   
 Знесла, що квилить лихо те   
 В її кождіській пісні стиха.   
     
 її пізнавши, чи ж я міг   
 Не полюбить її сердечно,   
 Не відректися власних втіх,   
 Щоб їй віддатись доконечно?   
     
 А полюбивши, чи ж би міг   
 Я божую її подобу   
 Згубити з серця, мимо всіх   
 Терпінь і горя аж до гробу?   
     
 І чи ж перечить ся любов   
 Тій другій а святій любові   
 До всіх, що ллють свій піт   і   кров,   
 До всіх, котрих гнетуть окови?   
     
 Ні, хто не любить всіх братів,   
 Як сонце боже, всіх зарівно,   
 Той щиро полюбить не вмів   
 Тебе, коханая Вкраїно!   
     
 27 іюня 1880     
