        
 ПІСЛЯ КРЕЙЦЕРОВОІ СОНАТИ   
     
 «Покласти б голову в коліна...   
 Відчути б руку на чолі...  ”   
 Сентиментальність!   
 Хай загине   
 І пам'ять ніжних на землі.   
 Нам треба нервів, наче з дроту,   
 Бажань, як залізобетон   
 Нам треба буряного льоту,—   
 Грими ж, фанфар мідяний тон!   
 Десь там самотня віоліна   
 Тужливо журиться у млі...   
 Не   зупиняться! Хай загине!   
 Йдемо! Під марші. По землі.   
     
