         
 МАНАЙЛОВА ВИСТАВКА    
       
 Варіація на тему    
 «Скорбота» (1940)    
       
 Був собі тато, була собі мама,    
 було собі я.    
 Тато сиділи собі на ослоні.    
 Тато робили мені вітряка,    
 А мама кашу мені варила,    
 А киця Мурка гралась собі з хвостом.    
 А прийшли дядьки, кричали на тата,    
 І мама мене зачинила у хаті,    
 І киця кричала на мене без мами.    
 Кричала киця на мене,    
 Кричала мама надворі,    
 І я кричало, бо всі кричали,    
 І з печі так пахла гречана каша.    
 Захотілося татові спати,    
 Склали руки йому на грудях    
 І поклали тата на лаві.    
 А я собі кричало: «Дайте каші!    
 Ну, мамцю, дайте каші, мила мамцю!»    
 Мама плаче коло печі,    
 а я плачу коло мами.    
 Отож піду до тата,    
 нажалуюсь на маму:    
 Я хочу собі каші, а мама не дає.    
 Свічка на столі. Руки на грудях.    
 Був собі тато. Тепер тільки мама та я.    
       
     
